Як працюватимуть нові райони та про виклики децентралізації

18.11.20

Що означає для громад перехід на прямі бюджетні відносини з державою, кому належатимуть районні лікарні, музичні школи та інтернати, а також чим небезпечна незавершеність реформи. Ці та інші питання, пов’язані з реформою місцевого самоврядування та зміною кількості районів, обговорили з Президентом Української асоціації районних та обласних рад Сергієм Черновим журналісти «Слобідського краю».

Чиї лікарні, музеї та інтернати

– З 1 січня 2021 року громади переходять на прямі міжбюджетні відносини з державою. Що це означає для громад?

– Прямі бюджетні відносини – це велика відповідальність, бо керівник громади і депутати, виконком, профільні комісії в раді мають взяти відповідальність за формування галузевих програм, які діятимуть на їх території. А найголовніше – вони мають самостійно формувати бюджет. Сьогодні Податковий та Бюджетний кодекси дають таку можливість з урахуванням місцевих податків та зборів, субвенцій з державного бюджету на виконання делегованих повноважень від держави.

Головне завдання для громад – підготувати та затвердити збалансований бюджет, якого б вистачало для надання послуг жителям громади і нормальної, стабільної роботи протягом наступного року.

– Що буде з районними лікарнями, музичними школами тощо? У чиє підпорядкування вони переходять?

– Там, де громади великі та спроможні і зможуть забрати майно на баланс, утримувати його та фінансувати, це будуть робити саме громади. Але, безумовно, автоматично це не відбувається – такі рішення мають прийматися на сесіях громад і райрад. Відповідно до процедури, майно спортивної чи музичної школи, лікарні мають передати новому власнику, який фінансуватиме цей заклад.

Якщо ж громада не спроможна забрати майно, приміром, велику лікарню, інтернат, то ці повноваження мають залишитися в укрупнених районах. І кошти на це мають бути передбачені на наступний рік, щоб не сталося так, що майно спільної власності територіальних громад було спокусою для продажу чи розбазарювання. Цього не можна допустити.

Чутливою у цьому процесі є сфера житлово-комунального господарства. Зараз розпочався опалювальний сезон, і більшість комунальних підприємств були і залишаються у власності районних рад. Ці підприємства дуже вразливі, бо в кожного є своя кредитна історія, якась заборгованість, і на сьогодні не можна миттєво зупинити їх роботу.

Поки не знайдеться 300 голосів

– Відповідно до змін у Бюджетному кодексі, формування бюджетів районів має відбуватися за рахунок доходів від районної комунальної власності, а всі субвенції відходять до громад. Чи означає це, що фактично райони залишаються без грошей?

– Проєкт щодо фінансування субрегіонального рівня та його власності, який надали у Верховну Раду, не відповідає потребам. Тих джерел, які передбачені для субрегіонального рівня, недостатньо, щоб послуги надавалися.

Зі свого боку, від обласної ради, Всеукраїнської асоціації районних та обласних рад ми надали проєкт змін до бюджету та Бюджетного кодексу на наступний рік, які б дали можливість на перехідний період збалансувати місцеві податки та збори і надходження коштів. Це необхідно для того, щоб кожна з послуг, якадо виборів працювала в районах, під час змін не була призупинена. Адже це матиме непередбачувані наслідки, і втратять від цього прості люди.

– Скільки може тривати перехідний період?

– Він триватиме до внесення змін до Конституції. Це може бути декілька років, уся каденція… Ми з 1997 року, коли ратифікували Європейську хартію місцевого самоврядування, взяли на себе зобов’язання як держава увідповіднити чинне законодавство до її основних положень. І минуло чимало часу, аж поки не вистачило політичної волі та цілеспрямованої роботи. І маємо ситуацію, коли практика випереджає законодавче забезпечення.

Тому все залежить від того, коли у Верховній Раді знайдеться 300 голосів, щоб проголосувати і внести зміни до діючого закону відповідно до децентралізації та хартії.

Тоді на рівні областей і районів мають бути створені виконавчі комітети, ліквідовані обласні і районні адміністрації, і, відповідно, з боку держави – введено Інститут префекта. Він має виконувати не господарську функцію, а займатися винятково контролем за прийняттям законних рішень з боку органів місцевого самоврядування.

– Якщо нові районні ради зберуться на першу сесію до 20 грудня, що відбуватиметься зі старими?

– Це буде зрозуміло після того, як буде прийнято законопроєкт, який визначить повноваження цих укрупнених районних рад та процес передачі майна від старих рад до нових. Поки повноваження депутатів 7-го скликання зберігаються до того моменту, коли не наберуть чинності повноваження депутатів 8-го скликання.

Тому, поки не будуть проведені перші організаційні сесії, усі депутати мають працювати разом з адміністраціями, аби завершити 2020 рік з мінімальними проблемами і забезпечити всю бюджетну сферу необхідним ресурсом для виплати захищених статей. А також готувати необхідні розрахунки щодо планів на наступний рік, щоб потім передати їх апаратам нових районних рад.

 Помилкові рішення

– Що відбуватиметься із районними адміністраціями?

– До того часу, поки в Конституцію не внесуть зміни, адміністрації будуть виконувати нинішні повноваження.  Законодавець на сьогодні не прийняв жодного рішення, яке б надало якихось інших повноважень.

Ми можемо тільки прогнозувати, яка буде структура в адміністрацій залежно від обсягу державного фінансування. Чи лишаться в них підрозділи в колишніх районах, чи вони будуть зосереджені в нових. Головним залишається те, щоб ми не припустилися ще однієї помилки і не було дві паралельно існуючі системи управління: з боку держави та з боку органу місцевого самоврядування. Щоб вони не заважали одне одному. Бо сьогодні в новостворених громадах є рада, виконавчий комітет, який згідно з чинним законодавством виконує як власні повноваження, так і делеговані. І у таких громадах райадміністрації нічого робити. Це буде дублювання функцій.

– Які зміни відбудуться на обласному рівні?

– На обласному рівні поки що все залишається без змін. Повноважень з урахуванням усіх змін, які відбулися в правовому полі, не додалося. На жаль, на державному рівні були прийняті деякі нормативні документи, які позбавили обласні ради окремих повноважень.

Для прикладу, це погодження виділення надр користування. Якщо раніше кожна ділянка, на якій хтось хотів реалізовувати свій проєкт, попередньо погоджувалася в органах місцевого самоврядування, то сьогодні це рішення приймається тільки на центральному рівні.

Є також обмеження повноважень у частині внесення змін до Перспективних планів формування об’єднаних громад. На початку реформи обов’язковими були рішення обласної ради, і депутати розглядали ці питання у комісіях. А останнім часом обласні ради відсторонили від цих питань. Я вважаю, що таке рішення є помилковим, адже тепер ми можемо спостерігати чималу кількість неспроможних в економічному плані громад по Україні. Колегіальність і відкритість дає можливість приймати правильні рішення.

Але я думаю, що з часом це буде збалансовано, і всі зрозуміють, що все, що стосується територій, не може прийматися без участі людей, які там проживають.

Джерело: сайт УАРОР

Повернутись

Зараз немає петицій на які триває збір підписів

Переглянути всі петиції »

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація