Вшанували пам`ять двічі Героя Радянського Союзу уродженця села Нехайки Івана Степаненка

14.04.20

13 квітня 2020 року виповнилося 100 років від Дня народження двічі Героя Радянського Союзу уродженця села Нехайки Івана Никифоровича Степаненка.

Голова районної ради Володимир Дзега, голова обласної організації ветеранів Володимир Веретільник та голова районної ветеранської організації Валентина Крокосенко відвідали могилу Івана Никифоровича, вшанували пам'ять нашого земляка, помолилися та поклали квіти.

У Нехайках також відбулося покладання квітів до пам’ятника героя-земляка.

Довідково:

Іва́н Никифорович Степане́нко (13 квітня 1920Нехайки — 31 травня 2007Черкаси) — радянський військовий льотчикДвічі Герой Радянського Союзу, в роки Німецько-радянської війни заступник командира авіаескадрильї 4-го винищувального авіаційного полку (11-й змішаний авіаційний корпус, 15-а повітряна арміяБрянський фронт).

Народився 13 квітня 1920 року в селі Нехайках, нині (Драбівського району Черкаської області України) в селянській родині. Батько – Никифор Денисович, мати – Парасковія Дмитрівна. В 1931 році залишився круглим сиротою і виховувася рідною сестрою - Варварою. Закінчив 7 класів школи. З 1938 року працював слюсарем на заводі в місті Кам'янськеу (Дніпропетровська область, Україна). У 1940 році закінчив Дніпродзержинський аероклуб.

В армії з 1940 року. У 1941 році закінчив Качинську військову авіаційну школу.Служив у стройових частинах ВПС (Одеський військовий округ). З 1942 року — член КПРС.

Учасник радянсько-німецької війни: у червні 1941 — травні 1945 — льотчиккомандир ланки, заступник командира та командир авіаескадрильї 4-го винищувального авіаційного полку. Брав участь у Сталінградській битві, боях на Кубані та Курській битві. До серпня 1943 року здійснив 232 бойових вильотів, у повітряних боях збив 14 літаків противника.

За мужність і героїзм, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, старшому лейтенантові Степаненку Івану Ничипоровичу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 квітня 1944 присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3617).

Брав участь у відвоюванні Білорусі та Прибалтики. До лютого 1945 майор І. Н. Степаненко здійснив 395 бойових вильотів, у повітряних боях збив 32 літака супротивника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року майор Степаненко Іван Ничипорович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 74/II).

Під час війни воював на ПівденномуСталінградськомуПівнічно-КавказькомуБрянському2-му Прибалтійському і Ленінградському фронтах. Всього здійснив 414 бойових вильотів на винищувачах І-153, «Харрикейн», Як-7 та Як-9, в 118 повітряних боях збив особисто 33 і в складі групи 9 літаків противника. У повітряних боях був 6 разів підбитий (сідав на вимушені посадки) і двічі поранений.

Після війни продовжував службу в стройових частинах ВПС. У 1949 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе, у 1957 році — Військову академії Генштабу. Командував авіаційними з'єднаннями, освоїв реактивні винищувачі МіГ-15 і МіГ-17. З 1976 року генерал-майор авіації (1958) І. М. Степаненко — в запасі.

Жив у місті Львові, потім — у місті Черкасах. Помер 31 травня 2007 року. Похований у Черкасах.

Звання, нагороди, пам'ять

Генерал-лейтенант (1999), заслужений військовий льотчик СРСР (1966).

Нагороджений орденом Леніна (1944), трьома орденами Червоного Прапора (194219441945), орденом Олександра Невського (1944), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (19451985), орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (1943), п'ятьма орденами Червоної Зірки (19421943194519551956), орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня (1975), медалями.

Бронзовий бюст Героя встановлений на батьківщині.

Повернутись

Зараз немає петицій на які триває збір підписів

Переглянути всі петиції »

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація