18 лютого - початок розстрілів на Майдані

18.02.20

18 лютого – річниця розстрілів на Майдані Незалежності у Києві, що відбулися у 2014 році

Цього дня шість років тому у Києві стався переламний етап в українській Революції Гідності. Розповідаємо про важкі протистояння на столичному Майдані Незалежності, що стали безпосереднім приводом до втечі з України влади Віктора Януковича.

Хроніка подій

18 лютого 2014 року у Києві розпочалися жорсткі протистояння між силовиками та мирними мітингувальниками Євромайдану. Після цього етапу Революції гідності, який називають завершальним, з України виїхав Віктор Янукович та його оточення, а 22 лютого парламент відсторонив його від виконання обов'язків президента України. Під час протистояння загинули 82 особи, а постраждали 622 особи.

18 лютого – Хода до Верховної Ради. Цього дня протестувальники мали намір провести "Мирний наступ", у ході якої пройти з Майдану Незалежності до Верховної Ради України, де тоді мали розглядати питання щодо змін до Конституції про обмеження повноважень президента. Проте тоді сесійне засідання так і не розпочалося через конфлікт інтересів опозиційних фракцій та спікера Ради Володимира Рибака.

У колону зібралося близько десяти тисяч протестувальників, котрі на чолі з Олегом Тягнибоком близько 08:30 вирушили до будівлі парламенту на вулиці Грушевського, аби висловити свої вимоги про повернення до Конституції України 2004 року.

Дійшовши до рогу вулиць Грушевського і Кріпосного валу, демонстранти штурмували автомобілі міліції, що перегороджували шлях, але вже на вулиці Шовковичній бійці спецпідрозділу "Беркут" застосували проти демонстрантів світлошумові гранати та помпові рушниці. "Мирний наступ" відповідає камінням та петардами та підпалом двох вантажівок, що перегороджували проїзд. У цей час біля Ради постраждали три співробітники відомства та дві протестувальниці (від гумових куль).

Було зупинено роботу київського метро через загрозу теракту, а ДАІ почало блокувати під'їзд до Києва, аби не допустити надходження підкріплень на Майдан.

О 16:00 стало відомо, що "беркутівці" захопили барикади на вулиці Грушевського та зібралися на Європейській площі навколо Українського дому, де були протестувальники. Тоді ж міліція відтіснила мітингувальників до Жовтневого палацу та почала атаку проти них.

Міністерство внутрішніх справ та СБУ висунули вимогу до мітингарів до 18:00 припинити конфлікт, натомість силовики мали "наводити порядок всіма засобами, передбаченими законом", у тому числі за допомогою втілення антитерористичної операції на Майдані Незалежності. Вимоги залишилися без відповіді і о 18:00 розпочався штурм силовиками барикад на Європейській площі з використанням БТР, де були "беркутівці".

У той час на Майдані знаходилося 20 000 протестувальників, а силовики почали застосовувати помпові рушниці і гранати та підпалили барикаду. Близько 23:00 міліція прорвала барикаду з боку Європейської площі, плануючи витіснити протестувальників на Михайлівську площу, де були "тітушки" зі зброєю.

Майже опівночі спалахнув Будинок профспілок. Протестувальники врятували з вогню 30 осіб. До речі, досі невідома точна кількість загиблих у пожежі в Будинку профспілок. 

Палаючий Будинок профспілок Фото з відкритих джерел

19 лютого – протистояння на Майдані. Переговори опозиціонерів з Віктором Януковичем тривали до 02:00 та були безуспішними – тодішній президент вимагав від протестувальників покинути Майдан.

О 01:00 на Майдані осколком був поранений в обличчя Олександр Турчинов. За годину пожежники почали гасити пожежу у Будинку профспілок, але справилися з нею тільки на ранок наступного дня. Тим часом спецпідрозділ "Беркут" розмістився біля стели на вулиці Інститутській та зі сторони Європейської площі. У силовиків закінчилися набої і тому штурм Майдану на деякий час припинився.

А вже на ранок на Майдан приїхало підкріплення – протестувальники зі Львова. Їм вдалося піти у наступ та розігнати солдатів, що стояли ланцюгом на Майдані. Солдати почали тікати і перемішались з "беркутівцями", а у Маріїнському парку – ще й з "тітушками".

Тим часом, аби оборонятися, протестувальники підпалили шини на Майдані, розбирали бруківку на Хрещатику та робили коктейлі Молотова. О 15:00 вони зайняли приміщення консерваторії, а о 18:00 – головпоштамт і комітет держтелерадіо. 

Активісти Євромайдану Фото з відкритих джерел

Безпосередньо розстріли. Віктор Янукович призначив керівника антитерористичної операції СБУ, якому дозволив вчиняти на власний розсуд, не інформуючи главу держави. До того ж стало відомо, що Янукович планував залучити до конфлікту армію. Задля цього 19 лютого він звільнив генерал-полковника Володимира Заману з посади Головнокомандувача Збройних Сил України, призначивши натомість Юрія Ільїна.

В ніч на 19 лютого невідомі почали стріляти у людей бойовими патронами. Так, у центрі Києва на вулиці Великій Житомирській "тітушки" розстріляли двох протестувальників. А на Борщагівці невідомі розстріляли патруль ДАІ – загинули двоє міліціонерів та було поранено патрульного. О 03:00 неподалік від Великої Житомирської смертельно поранили журналіста газети "Вести" В'ячеслава Веремія.

А наступного дня, 20 лютого, стався розстріл "Небесної сотні". На Майдані Незалежності демонстранти палили покришки, кидали у міліціянтів коктейлі Молотова, а ті застосовували проти мітингувальників світлошумові гранати. Протягом всього дня силовики на вулиці Інститутській стріляли з вогнепальної зброї у наступаючих неозброєних майданівців. О 14:00 було відомо про 35-х загиблих, а о 17:00 – про 60-х.

Всього 18 лютого в межах вулиць Інститутської, Грушевського, Великої Житомирської та у Маріїнському парку загинуло 23 людини, 509 осіб було поранено.

При цьому за 18-20 лютого 2014 року у центрі столиці загинуло від 78 до 83-х українців, котрих назвали "Небесною сотнею", до того ж сотні протестувальників було поранено, а ще кількадесят зникли безвісти. Наймолодшому із загиблих – Назару Войтовичу було 17 років, а найстаршому – Івану Наконечному – 83 роки.

Розслідування справи про розстріли на Майдані – 2020 рік. Минуло шість років після розстрілів "Небесної сотні", а засудили лише кількох "тітушок". Судові слухання у справах проти "беркутівців" та міліціянтів, котрі розстрілювали людей на Майдані, постійно переносяться або скасовуються. Таким чином, ці справи досі "розглядаються" у судах. За словами керівника управління спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка, у вбивствах на Євромайдані офіційно підозрюють 66-х осіб, при цьому 46 з них знаходяться у розшуку.

У цьому переліку – експрезидент Віктор Янукович і колишні керівники київської міліції та СБУ. Реальні ув'язнення отримали лише 11 "тітушок". У інших вироках йшлося про умовний термін.

У грудні 2019 року Генпрокурор України Руслан Рябошапка замінив прокурорів у справі про розстріл активістів Євромайдану. Нова група прокурорів звільнила з-під варти ексберкутівців Олега Янішевського, Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Сергія Тамтуру та Олександра Марінченка та передали їх для обміну між Україною та "ЛДНР".

При цьому Тамтура і Маринченко після обміну все ж повернулися до Києва і залишаються обвинувачуваними у справі про розстріли, як заявив Руслан Рябошапка.

Станом на лютий 2020 року позиція Генпрокуратури така – заочне засудження ексберкутівців, обвинувачуваних у масових розстрілах на Майдані, неможливе, бо для цього потрібні зміни чинного законодавства. А тому 4500 (!) томів майданівських справ передадуть до новоствореного відділу Державного бюро розслідування.

Повернутись

Зараз немає петицій на які триває збір підписів

Переглянути всі петиції »

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація